Тече вода, тече бистра, а куди — не знає,
Поміж гори в світ широкий, тече, не вертає.
Ми зайдемо в чисту воду біля водограю
І попросим його щиро — хай він нам заграє.
Ой водо-водограй, грай для нас, грай.
Танок свій жвавий ти не зупиняй.
За красну пісню на всі голоси
Що хочеш, водограю, попроси.
Струни дає тобі кожна весна,
Дзвінкість дарує їм осінь ясна.
А ми зіграєм на струнах твоїх,
Хай розіллють вони радісний сміх.
Подивись, як сіру скелю б’є вода іскриста,
Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто.
Краще я зберу всі води й зроблю з них цимбали,
Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.
Ой водо-водограй, грай для нас, грай.
Танок свій жвавий ти не зупиняй.
За красну пісню на всі голоси
Що хочеш, водограю, попроси.