Туман яром, туман долиною,
За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого,
Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівча воду брала,
Та й втопила золоте відерце,
Засмутила козакові серце,
Ой хто ж мені відерце дістане,
Той зі мною на рушничок стане,
Обізвався козаченько з гаю,
Ой я ж тобі відерце дістану,
І з тобою на рушничок стану,
Хай виплива туман на долину,
Якщо доля, заберу дівчину.